понедельник, 22 апреля 2013 г.

Професія історика та археолога


Професія історика


Професія є дуже важливою і складною, ніж інші професії.Історик повинен бути чудовим прикладом для своїх учнів. Я вважаю що бути істориком це прекрасно...адже ми вивчаємо минуле своєї країни і продовжуємо її історію

Стародавній Єгипет



Цікава, але дуже копітка праця в бібліотеках, архівах і сховищах, виставкових залах і запасниках музеїв, спілкування з приватними колекціонерами. Нерідко історики виїжджають в археологічні та етнографічні експедиції, беруть участь у наукових конференціях і симпозіумах. Фахівці, що вивчають історію зарубіжних країн, нерідко відправляються в закордонні відрядження. Ця професія приваблює і чоловіків, і жінок.









Запитайте у будь-якого вашого знайомого про його асоціації з професією археолога: в більшості випадків «землекопальників» назвуть романтиками, шукачами скарбів, а їх трудові обов'язки зведуть до поїздок в експедиції у пошуках старовинних речей і прадавніх скарбів.
Опитані, до речі, абсолютно не помиляться – без достатньої долі фанатизму, авантюризму і любові до історії люди в археологію не приходять. Тяга до древніх часів, країн, цивілізацій, інтерес до таємничих часів, які давно пішли – ось що рухає любителями «покопатися в пісочку». Як запевняють самі археологи, варто тобі знайти хоча б декілька черепків посуду, що збереглися, скажімо, з часів середньовіччя – бажання доторкнутися до історії ніколи тебе не покине.
Начитавшись безліч повідомлень та статей про незліченні багатства і клади, знайдені при розкопках, надивившись «Індіани Джонс» і тому подібних фільмів, вразливі особи настільки проникаються романтичним ореолом професії археологів, що приймають тверде рішення присвятити своє життя саме цьому ремеслу.


























Професія археолога – вельми творча: тут можна застосувати свою здатність живої уяви і “створити” як перед самим собою, так і перед іншими людьми картину світу людського минулого. Для цього необхідно володіти логічним мисленням і великою винахідливістю. У розпорядженні вченого-дослідника є лише окремі кусочки пазла – загадки, що складається з картинок. Він повинен вгадати, до чого відносилися ці шматочки. Кожен знак, що зберігся, дає натяки і дуже рідко – остаточні відповіді.
А чим же насправді займається археолог?






Вчений-археолог може, наприклад, вивчати останки затонулих кораблів на морському дні (морська археологія), відкопувати і оглядати все те, що залишилося від людських поселень минулих століть (польова археологія) або за допомогою спеціальних матеріалів і техніки намагатися реконструювати речі минулих часів, відтворюючи їх буквально за частинками (експериментальна археологія).
Професію археолога часто порівнюють з роботою хірурга – і там, і там один невірний рух ножем може привести до загибелі пацієнта.




 Звичайно, в більшості випадків «мисливці за старовиною» орудують не ножем, а лопатою, совком, ложкою і навіть звичайною зубною щіткою. Ну і без горезвісних пензликів для очищення знайдених цінностей не обійтися.
Вміючи правильно використовувати лопату і володіючи належним ентузіазмом разом з наявністю грошових коштів у власній кишені (так-так, археологічні розкопки нині практично не фінансуються державою) попасти на розкопки не дуже складно: нинішні професіонали рідко відмовляють молоді, а для того, щоб стати справжнім фахівцем в своїй галузі, необхідно вміти робити цілий ряд речей.

Про історію, як про науку і як про професію

Історія наука, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший спосіб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною.
Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються.





Майбутні історики мають справу з усією історією людства, від появи людини до сьогодення, і з усіма її сторонами – економікою, політикою, культурою. Майбутній історик отримує можливість дізнатися одночасно про єгипетські піраміди та про перспективи виборів американського президента, про замки Луари та про тенденції економічного розвитку сучасного світу. При цьому мова йде не тільки про знання, які студенти отримують в рамках звичайних історичних дисциплін. Зазвичай студенти слухають ще й окремі курси з економіки, психології, комп'ютерних технологій, ораторської майстерності, історії українського та зарубіжного мистецтва, а також багато іншого. На високому рівні майбутні історики вивчають й іноземні мови. Кожен випускник, як правило, володіє не менше ніж двома іноземними мовами. Під час здобуття фаху історика студент отримує вміння логічно, швидко та широко мислити. Також у більшості вузів існує можливість реалізувати творчий потенціал.

Як правило студент сам може обрати, що він хоче вивчати. Серед базових дисциплін, якими мають оволодіти майбутні історики: новітня історія, українська історія, етнополітика, історія зарубіжних країн, історія стародавнього світу та середніх віків, археологія, музеєзнавство, етнологія, краєзнавство, а також багато іншого.



Студенти історичного напряму дізнаються багато нового та корисного. Археографія, архонтологія, боністика, вексилологія, генетична генеалогія, геральдика, дипломатика, палеографія, сфрагістика, фалеристика – далеко не весь перелік цікавинок, які очікують на майбутніх студентів – істориків.